Місто Лева
Все! У цьому році мандрівки скінчились. Щойно повернулись зі Львова. Побачили місто дещо з іншого боку, зустріли кілька колоритних персонажів, попили пива у багатьох офігєнних закладах, у тому числи, нарешті, були у "Криївці", побачили Личаківський цвинтар та більшість соборів міста.
До речі, "Криївка" не такий вже й особливий заклад. Так, уся ця фігня із гаслами і всим іншим - це прикольно, але "Гасова лямпа" набагато краще! На-ба-га-то! Кто не був, зайдіть, як будете у Львові (це на вулиці Вірменьскій, коли що). Проте у "Криївці" нам довелося поспілкуватися з паном Миколою, який виявився теле-режисером, був вже досить підпитий, запропонував нам скласти йому компанію та пригостивши місцевою настоянкою, почавА у другий день ми зустрілися з Анастасією Михайлівною aka баба Настя, яка виявилася заслуженим вчителем України, гідом у минулому, колишня киянка. І за невеличку суму вона показала нам таке, що ми самі б ніколи й не побачили. Наприклад, Личаківське кладовище - дивовижне місце (якщо так можна казати про цвинтар). Тож дуже приємна жінка, велика їй подяка.
Тож загалом дуже приємна подорож, тільки погода не така, на яку ми розраховували - замість снігу постійно лив дощ. Два дні мені цілком вистачило, щоб насолодитися середньовічною архітектурою, вузькими вулочками та всим іншим, чим багатий Львів, і ми з великою насолодою прокинулися сьогодні вранці у поїзді, що їхав вже десь у Вешневому, під'їзджаючи до Києва. Дякуємо тобі, чудове місто Лева... але вдома все одно краще))
І кілька фоток наостанок:


